Ікона Богородиці Почаївська бісер у рамці

Ікона Богородиці Почаївська бісер у рамці

Історія цієї чудотворної ікони Богоматері нерозривно пов'язана з Почаївським монастирем на честь Успіння Пресвятої Богородиці (Почаїв, Тернопільська область).  На горі, де нині розташована Успенська Почаївська лавра, 1240 року оселилися два ченці. Одного разу один із них після молитви пішов до вершини гори і раптом побачив Богородицю, що стояла на камені, ніби охоплена полум'ям. Він покликав іншого ченця, який також був удостоєний споглядати чудове явище. Третім свідком бачення був пастух Іван Босий. Побачивши незвичайне світло на горі, він піднявся на неї і разом з ченцями почав прославляти Бога і Його Пречисту Мати.

Після того, як явище зникло, на камені, де стояла Богородиця, залишився відбиток її правої стопи. Відбиток цей зберігся досі і завжди наповнений водою, яку чудовим чином виточує камінь. Вода в стопі не збіднюється, незважаючи на те, що численні прочани постійно наповнюють нею свої судини для зцілення від недуг.

Сама Почаївська ікона Божої Матері з'явилася в обителі наступним чином. В 1559 митрополит Неофіт з Константинополя, проїжджаючи через Волинь, відвідав жилу в маєтку Орля, недалеко від Почаєва, дворянку Ганну Гойську. На благословення він залишив їй привезену з Константинополя ікону Богородиці. Невдовзі почали помічати, що з Почаївської ікони Богородиці походить сяйво. Коли в 1597 перед іконою зцілився брат Анни Філіп, вона передала образ ченцям, що оселилися на Почаївській горі.

Через деякий час на скелі було збудовано церкву на честь Успіння Божої Матері, яка стала частиною монастирського комплексу. За свою історію Почаївський монастир зазнав чимало лих, але завдяки заступництву Божої Матері всі негаразди були подолані.

На списках чудотворної Почаївської ікони Пресвятої Богородиці часто зображують камінь із відбитком стопи Божої Матері.